Суд повернув у власність держави земельні ділянки водного фонду площею понад 14 га

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно.

Бережанська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до органу місцевого самоврядування про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками водного фонду та скасування реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки.

В обгрунтування позовних вимог прокуррор зазначив, що на спірних земельних ділянках розміщені об’єкти нерухомого майна, а саме гідротехнічні споруди ставу, які перебувають у державній власності, що, відповідно до земельного законодавства, відносить їх до земель державної власності. А тому такі землі не можуть перебувати у комунальній власності міської ради. Однак зазначені земельні ділянки зареєстровані на праві комунальної власності за міською радою. Відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.

Дослідивши усі обставини справи, суд погодився з доводами прокурора.

Господарський суд встановив, що орган місцевого самоврядування протиправно зареєстрував право комунальної власності на дві земельні ділянки водного фонду, на яких розташоване державне майно - гідротехнічні споруди. Під час реєстрації цільове призначення земльних ділянок змінено: "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва". Суд зазначив, що вказані земельні ділянки не можуть відноситися до комунальної власності, а належать до державної власності, оскільки на них розташовані гідроспоруди державної форми власності.

Землі державної власності, що розташовані за межами населених пунктів, зокрема водного фонду, переходять у комунальну власність, крім земель, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих наук та земель під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності.

При цьому суд зауважив, що заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Задовольняючі позовні вимоги, господарський суд усунув перешкоди державі у праві користування та розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду, шляхом скасування їх державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав та зобов'язав орган місцевого самоврядування повернути земельні ділянки площею понад 14 га державі.

Ознайомитись з рішенням суду від 30.10.2025 у справі № 921/344/25 можна за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131456652 

Аналітично-інформаційний відділ ГСТО