Суд повернув державі земельну ділянку, на якій розташована пам’ятка архітектури національного значення

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно

Тернопільська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до органу місцевого самоврядування про усунення перешкод  власнику - державі у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною реєстрацію за територіальною громадою, в особі органу місцевого самоврядування, земельної ділянки з цільовим призначенням для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини, на якій розташована державна пам’ятка архітектури національного значення.

Дослідивши обставини справи, суд погодився з доводами прокуратури.

Суд встановив, що за відповідачем зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам’ятка архітектури національного значення - будівля Комплексу замку Синявських або Бережанський замок, загальною площею 2,78 га. 

Проведена реєстрація права комунальної власності на спірну земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає правовому режиму земель історико-культурного призначення, на яких розміщені пам`ятки архітектури національного значення, оскільки вказані землі можуть бути виключно в державній власності. Віднесення такої земельної ділянки до земель комунальної власності та, відповідно її реєстрація за органом місцевого самоврядування відбулося за відсутності для цього правових підстав.

При цьому суд зауважив, що заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові.

Однак, наявність зазначеної державної реєстрації прав за відповідачем створює перешкоди державі в користуванні та розпорядженні пам’яткою архітектури та земельною ділянкою, на якій така пам’ятка розташована.

Відтак, суд скасував державну реєстрацію права комунальної власності органу місцевого самоврядування на спірну земельну ділянку з припиненням такого права та зобов’язав відповідача повернути земельну ділянку історико-культурного призначення площею 2,78 га державі.

Ознайомитись з текстом рішення суду від 21.07.2026 у справі № 921/255/26 можна за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138680030

Пресслужба Господарського суду Тернопільської області