Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Лист-звернення
(підготовлено на виконання рішення зборів суддів господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2018 року)
На адресу господарського суду Тернопільської області надійшов лист Державної судової адміністрації України від 03.03.2018 № 11-4435/18 щодо визначення нормативної кількості суддів. До вказаного листа долучено проект розрахунку, згідно з яким модельна кількість суддів місцевих господарських судів становить 397 суддів, що становить 72,45% від фактичної (548), або ж 64,14 % від штатної (619) кількості суддів, погодженої рішенням Вищої ради правосуддя від 27.07.2017 р. № 2274/0/15-17 та визначеної наказом Державної судової адміністрації України від 08.08.2017 р. № 842.
Зокрема, проектом розрахунку передбачено всього 5 суддів для господарського суду Тернопільської області при штатній кількості 14 і фактичній кількості 13 суддів, що становить близько 30% від штатної та фактичної кількості суддів відповідно.
Вказаний лист було обговорено на зборах суддів господарського суду Тернопільської області 12.03.2018 р. за наслідками якого було прийнято рішення, мотиви прийняття та аргументація яких наведені у даному зверненні.
Проаналізувавши та вивчивши додаток з переліком вхідних модельних справ за 2017 рік по господарському суду Тернопільської області, хочемо звернути увагу на те, що при формуванні даного переліку, були враховані тільки – позовні заяви, зустрічні позовні заяви, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, заяви щодо оскарження рішень третейських судів та видачі виконавчого документа, доручення іноземного суду та справи передані на новий розгляд, що в підсумку визначило по господарському суді Тернопільської області кількість вхідних модельних справ 769.
В той же час, заяви, які розглядаються суддями на рівні з позовними заявами, у кількості 276 штук - не були враховані при визначені кількості вхідних модельних справ за 2017 рік. Це, зокрема, про запобіжні заходи; заяви у справах в порядку виконання судових рішень (заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби); заяви у справах про банкрутство, а саме:
Також до даного переліку модельних справ за 2017 рік не враховувались заяви, скарги, клопотання та судові рішення за результатами розгляду цих заяв, прийняті у звітному році, що відповідають переліку, визначеному в ст. 255 Господарського процесуального кодексу України і які обліковуються в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» як картки додаткових матеріалів (КДМ), а саме:
Протягом 2017 року до господарського суду Тернопільської області таких заяв, скарг та клопотань, які обліковуються як картки додаткових матеріалів (КДМ), надійшло 1 053, на які суддями було затрачено певний час для розгляду та підготовки відповідних судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, визначена кількість вхідних модельних справ за 2017 рік – 769, не відображає реальне навантаження, яке припадає на одного суддю господарського суду Тернопільської області протягом року.
Разом з тим, просимо зауважити наступне.
При проведенні розрахунку рекомендованих витрат часу необхідних для розгляду справи, у господарському суді не було враховано низки важливих особливостей, які впливають на тривалість такого розгляду, а відповідно, на ту кількість часу, яку затрачає суддя для розгляду і вирішення кожного конкретного господарського спору.
Так, при проведенні зазначеного розрахунку не було враховано специфіки розгляду справ про банкрутство, що є суттєво відмінним від розгляду інших категорій справ усіх юрисдикцій. Вказані справи мають і свої специфічні тривалі строки розгляду.
Необхідно враховувати й ту обставину, що в одній справі про банкрутство, яка обліковується як 1-а справа, приймається велика кількість процесуальних документів (ухвал, постанов), що оскаржуються, і їх прийняття та виготовлення за своєю складністю, подекуди, прирівнюється до складності за розглядом та виготовленням рішення у справі позовного провадження.
Важливо підкреслити, що в одній справі про банкрутство може бути як 2, так і 10, і 100, і більше кредиторських заяв, кожна з яких потребує окремого опрацювання, відповідно - витрат на неї додаткового часу суддею. Отже, середня кількість хвилин, визначена Рекомендованими показниками, повинна бути помножена на кількість заяв такого виду.
Не взято до уваги й те, що у межах справи про банкрутство розглядаються і справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.
Необхідно врахувати й те, що 26.02.2018 р. у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 8060 "Проект Кодексу України з процедур банкрутства", яким з поміж іншого, передбачається запровадження процедур банкрутства відносно фізичних осіб, що у разі прийняття такого законопроекту кількість відповідних справ, які будуть розглядатися господарськими судами, збільшиться в рази.
Варто підкреслити, що є складними та не можуть бути розглянутими у визначений рекомендованими показниками час й інші категорії господарських справ. Потрібно зважати на те, що в одного і того ж виду та категорій господарських справ не завжди однакова складність їх розгляду. Це залежить від кількості сторін (співпозивачів, співвідповідачів), третіх осіб без самостійних вимог та з такими, кількості інших учасників, кількості й складності заявлених позовних вимог, кількості поданих заяв, тощо.
Яскравим прикладом можуть слугувати корпоративні спори. У них, як правило, є значна кількість або співпозивачів, або співвідповідачів (учасників, акціонерів, членів). При їх розгляді суддя повинен витратити час на кожну вимогу, заяву, клопотання кожної сторони чи учасника, а відповідно - більше часу на розгляд справи в цілому.
Також не враховано специфіки колегіального слухання справ, що запроваджена саме у зв’язку з їх складністю. Адже в місцевих господарських судах з метою покращення якості розгляду окремих категорій справ запроваджено спеціалізацію серед суддів щодо розгляду справ про банкрутство, корпоративних спорів, спорів, пов’язаних із правом власності, у тому числі інтелектуальної, кредитними правовідносинами, земельними спорами тощо. Ці спори розглядаються виключно у визначених складах колегій суддів. Така практика спеціалізації зарекомендувала себе з позитивного боку й діє вже протягом тривалого часу.
Натомість запропонована незначна кількість суддів практично унеможливить запровадження спеціалізації та колегіальний розгляд справ. Адже на утворення колегій може просто не вистачити суддів. Тим більше що спори вказаних категорій можуть слухатись одночасно, що вимагатиме утворення відповідної кількості колегій.
Не взято до уваги й того, що певна кількість справ надходить до суду для нового розгляду. Вони ніби продовжуються розглядом, проте передаються новому складу суду (судді чи колегії), їх розгляд розпочинається від самого початку, з урахуванням зауважень вищих судових інстанцій. Такі справи ускладнюються ще й тим, що для їх розуміння, вивчення та розгляду новим суддям потрібно докласти більше часу та зусиль. Крім того, якщо така справа слухалася колегіально й надійшла на новий розгляд до суду, в якому залишилося 5 суддів, її не буде кому опрацьовувати! Адже закон забороняє це робити суддями, які вже її розглядали.
Неодноразово було звернуто увагу, що господарський суд не погоджуються із тим часом, який в Основних методологічних підходах та Рекомендованих показниках виділено для виготовлення повного тексту рішень у господарських судах, так як його виготовлення потребує значно більше часу, з урахуванням збільшення складності справ та зміни процесуального законодавства.
При цьому наголошуємо, що протягом останніх років у господарських судах спостерігається тенденція до значного зростання складності справ, що ними розглядаються. Останнє, в свою чергу, спричинило різке збільшення винесення суддями у межах однієї справи великої кількості процесуальних документів, що оскаржуються, і на які суддя витрачає чимало часу.
Вкотре хочемо зауважити, що при дослідженні та обрахунку «Модельного навантаження на суддю» не повністю взято до уваги час, який витрачається суддею господарського суду, в силу специфіки розгляду справ, на ряд процесуальних дій, що є обов’язковими для нього. Це, наприклад: витрати часу на розгляд заяв про вжиття заходів до забезпечення позову та запобіжних заходів; час на розгляд заяв про відмову у прийнятті позовної заяви; час на розгляд питання про повернення позовної заяви; витрати часу про прийняття зустрічного позову та відмову у його прийнятті; витрати часу на заміну сторони чи третьої особи її правонаступником; витрати часу на залучення третіх осіб; витрати часу на розгляд заяв і скарг при призначенні і проведенні експертизи; особливості розгляду справ в режимі відеоконференції; особливості розгляду справ за участю іноземних суб'єктів господарювання; особливості розгляду справ із застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах (Гаага, 1965); витрати часу, на автоматизований відбір арбітражного керуючого у справах про банкрутство на різних стадіях; витрати часу на офіційне оприлюднення оголошень та повідомлень у справах про банкрутство на офіційному веб – сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; витрати часу на перебування судді в нарадчій кімнаті і прийняття в ній рішення; витрати часу на підписання електронним підписом всіх процесуальних документів; час на внесення та відправлення всіх процесуальних документів у справі до Єдиного державного реєстру судових рішень; час на оформлення наказів; час на видачу окремих ухвал та повідомлень суду; час на оформлення справ для передачі до архіву суду; час на оформлення статистичних карток у справах.
Крім того, не враховано стадію виконання судових рішень. Так, розгляд кожної справи не закінчується винесенням рішення, оскільки після видачі наказу, в процесі його виконання до суду від сторін виконавчого провадження та інших осіб надходить чимало заяв та скарг, кількість яких не можливо передбачити, а їх розгляд потребує значних затрат часу, серед них: про заміну сторони виконавчого провадження; про зняття арешту з майна в процесі виконавчого провадження; винесення додаткових рішень, ухвал; роз’яснення і виправлення рішень, ухвал; формування матеріалів оскарження окремих процесуальних документів для направлення до судів апеляційної та касаційної інстанцій; виправлення помилок в наказах; визнання наказів такими, що не підлягають виконанню; розгляд заяв про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; розгляд заяв про відстрочку, або розстрочку виконання рішення; зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали; поворот виконання рішення; розгляд скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, які, іноді, у зв’язку зі своєю складністю, розглядаються у такі ж строки як і розглядаються справи та на які суддя може затратити значно більше зусиль і часу, ніж на звичайну справу.
Звертаємо також увагу, що визначення нової нормативної кількості суддів, зокрема, у господарських судах, розраховане на підставі аналізу розгляду справ згідно старої редакції Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), який передбачав доволі спрощену процедуру. Натомість застосування нового процесуального законодавства вимагає значно більше часу та ресурсів, що враховано не було.
Так, ГПК України, в редакції до 15.12.2017, передбачав тільки одне провадження строком два місяці, в той час як згідно чинного ГПК України існують три види – наказне, спрощене позовне та загальне позовне провадження.
Варто зауважити, що більшість справ у 2018 році порушено за загальним позовним провадженням, яке передбачає значно складнішу процедуру розгляду справ та тривалий строк вирішення спору.
Невід’ємною частиною саме цієї форми господарського судочинства є підготовче провадження, тривалість якого становить 60 днів, при цьому, цей строк може бути продовжений на 30 днів. Отже, в загальному, стадія підготовчого провадження триває 90 днів.
У підготовчому засіданні суд вчиняє низку важливих процесуальних дій, а саме: з’ясовує наявність підстав для відводів; з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об’єднання справ і роз’єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз’яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з’ясовує чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з’ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з’ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
При цьому варто згадати про нові обов’язки та процесуальні дії, які покладаються на суддю в процесі підготовчого провадження, а саме - врегулювання спору за участю судді, так звана «судова медіація», залишення позовної заяви без руху, розгляд заяви про забезпечення позову ще до початку розгляду справи по суті, зустрічні забезпечення позовів і судових витрат.
Тільки після здійснення всіх вищезазначених процесуальних дій, суд розпочинає розгляд справи по суті, строк розгляду якого - 30днів.
Під час розгляду справи по суті, суд витрачає чимало часу на заслуховування вступного слова учасників справи, з’ясування обставин справи, дослідження кожного доказу зокрема (в господарському судочинстві можуть бути томи письмових доказів), дослідження письмового висновку експертів, судові дебати тощо.
Окремо слід наголосити на приписах процесуального законодавства, які встановлюють обов’язок для суду ухвалювати судові рішення в нарадчій кімнаті, в т.ч. ухвали, які навіть і не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, але оформлюються окремим документом (ухвали про витребування доказів, про залучення третіх осіб тощо). Вказані процесуальні новели призвели до істотного збільшення часу, який витрачає суддя безпосередньо на розгляд справи і як наслідок, свідчать про збільшення коефіцієнту навантаження судді.
Хочемо підкреслити, що метою судової реформи є покращення якості розгляду справ, зокрема, шляхом розвантаження судів. А тому заплановане зменшення кількості суддів жодним чином не сприятиме цьому, більше того, призведе до великого навантаження на суддів, а відповідно – погіршення якості розгляду справ, якості судових актів та правосуддя в цілому.
Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що нова нормативна кількість суддів у господарському суді Тернопільської у кількості 5 осіб, не тільки не буде сприяти покращенню якості розгляду справ, а навпаки, призведе через штучно спровоковане збільшення навантаження на суддів до погіршення якості розгляду ними справ та прийнятих ними процесуальних документів, а в окремих випадках колегіального розгляду справ - взагалі унеможливить призначення законного складу суду.
При цьому звертаємо увагу, що при кількості 5 суддів, буде складно сформувати апарат суду – основу організаційного забезпечення роботи та функціонування суду.
Відповідно до обчислень ДСА України, апарат суду формується з розрахунку на 1суддю - 3,5 працівників апарату. Виходить, що при запланованій кількості суддів 5 осіб, передбачається - 17,5 працівників апарату суду. При цьому, 10 з них – це помічники суддів та секретарі судових засідань. Отже, в даному випадку, чисельність апарату суду становитиме 7,5 осіб.
Вказана кількість працівників апарату суду призведе до неможливості функціонування таких важливих відділів як фінансовий, кадровий, статистичний, аналітично-інформаційний, загальний (канцелярія та архів), а також спричинить відсутність необхідної кількості судових розпорядників, технічних працівників тощо.
Враховуючи все вищенаведене, зборами суддів господарського суду Тернопільської області одноголосно прийнято рішення звернутися до:
Вищої Ради правосуддя з пропозицією:
- вжити необхідних заходів реагування з метою забезпечення ефективної оптимізації кількісного складу суддів господарського суду Тернопільської області та господарських судів України в цілому;
- ініціювати необхідність перегляду Рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах при вирішенні питання погодження кількості суддів в господарських судах України;
Ради суддів України з пропозицією:
- вжити необхідних заходів реагування з метою забезпечення ефективної оптимізації кількісного складу суддів господарського суду Тернопільської області та господарських судів України в цілому;
- визнати таким, що втратило чинність рішення Ради суддів України від 09.06.2016 №46, яким затверджені Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих господарських та апеляційних господарських судах.
Державної судової адміністрації України з пропозицією:
- при розрахунку нормативної кількості суддів господарського суду Тернопільської області враховувати аргументовану інформацію, викладену в даному листі-зверненні;
- включити до первинних статистичних даних стосовно кількості справ за 2017 рік - всі заяви, скарги, клопотання та судові рішення за результатами їх розгляду, які опрацьовуються суддями на рівні з позовними заявами та які не були враховані раніше;
- не застосовувати при визначенні модельної кількості справ та модельної кількості суддів за 2018 рік Звіт "Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції", схвалений рішенням Ради суддів України від 09.06.2016 №46;
- ініціювати проведення нового дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ господарських судів з залученням фахівців Національної школи суддів України, міжнародних експертів, а також Асоціації суддів господарських судів на громадських засадах.
Голова господарського суду
Тернопільської області С.Г. Стопник
_03_03.png)
