Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання боржника, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема, шляхом сплати сум, передбачених ч.2 статті 625 ЦК України
Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Велика Палата Верховного Суду не погодилась з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з невиконанням у період прострочення боржником грошового зобов`язання зі сплати основного боргу.
Колегія суддів зауважила, що розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Так, Велика Палата вирішила відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 905/3137/14-908/5775/14 про те, що невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, за період такого розстрочення.
При цьому колегія суддів зазначила, що після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення грошове зобов`язання боржника не припиняється, тому передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 № 916/190/18
http://reestr.court.gov.ua/Review/82424013
Аналітично-інформаційний відділ господарського суду Тернопільської області
_03_03.png)
