Правова позиція Верховного Суду щодо застосування норм ГПК України у випадку залишення судом позовної заяви без розгляду

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані норми процесуального законодавства не пов’язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з’явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов’язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся з заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Так, у справі № 921/502/17-г/8 Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що вирішуючи питання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, при виконанні Товариством усіх вимог суду та наявності в матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору по суті, місцевий господарський суд зобов'язаний був мотивувати ухвалу суду, яким чином неявка представника Товариства перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника Товариства, за наявними у справі доказами, враховуючи, що стадія підготовчого провадження була завершена та суд перейшов до стадії розгляду справи по суті.

При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що оскільки судом першої інстанції встановлено, що Товариство участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, причин неявки суду не повідомило, про дату, час та місце його проведення повідомлене належним чином (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення), заяви про розгляд справи за його відсутності від Товариства не надходило, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви Товариства без розгляду.

Постанова Верховного Суду у справі №921/502/17-г/8 від 30.05.2019
http://reestr.court.gov.ua/Review/82130596

Аналітично-інформаційний відділ господарського суду Тернопільської області