Рішення господарського суду Тернопільської області, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані по вул. Гайова, 44 у м. Тернополі залишено без змін

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року у справі №921/133/19 апеляційну скаргу ТОВ «КАН КОМПАНІ» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області – без змін.

Нагадаємо, 22 серпня 2019 року господарський суд Тернопільської області (суддя Андрусик Н.О.) відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «КАН КОМПАНІ» м. Київ до ПП фірми «АМН ТРАНС» м. Тернопіль про визнання права власності на об’єкти нерухомості, що розташовані по вул. Гайова, 44 у м. Тернополі.

Позивач обґрунтовував свої вимоги фактом набуття права власності на спірні будівлі та споруди за договорами купівлі-продажу майна. Однак, приватне підприємство фірма «АМН ТРАНС» не визнавало права власності на придбане ТОВ «КАН КОМПАНІ» майно та вважало себе належним власником спірних будівель.

Відмовляючи у позові, господарський суд Тернопільської області дійшовш висновку, що позивач не набув права власності на спірне майно, виходячи з наступного.

Позов про визнання право власності може бути поданий фактичним власником, який на момент звернення з позовом володіє всіма правомочностями власника, в тому числі правом розпорядження майном, для використання якого необхідним є відповідно до ст.334 ЦК України, здійснення державної реєстрації права власності позивача у встановленому законом порядку.

На час звернення до суду позивач не мав усіх правомочностей власника, а саме – права володіння та розпорядження майном, відтак, не був власником будівель і споруд, оскільки рішення про державну реєстрацію за ним прав та обтяжень були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2019 року №240/5, а в Державному реєстрі речових прав 30.01.2019 проведені реєстраційні дії по скасуванню записів про право власності позивача на спірне нерухоме майно.

Згідно положень ст.182 ЦК України та ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно за договором виникає лише у випадку і з моменту вчинення певних реєстраційних дій.

Так, набувач повинен подати відповідну заяву з долученими документами державному реєстратору, а державний реєстратор повинен внести відповідний запис про реєстрацію речового права до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Проте, позивач, вказуючи, що договори купівлі-продажу спірних об’єктів нерухомості є чинними та є підставою визнання його прав на будівлі, вищезазначених дій не вчинив. Відповідно, до моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно вказані правочини купівлі-продажу засвідчують лише право набувача оформити право власності на майно у встановленому законодавством порядку, а не саме цивільне право.

Разом з тим, суд встановив, що первісно спірні об’єкти нерухомого майна, загальною площею 1976,8кв.м та загальною площею 1081,6кв.м належали на праві власності приватному підприємству фірмі «АМН ТРАНС», яке не вчиняло жодних дій щодо його відчуження. Державна реєстрація переходу права власності на це майно від приватного підприємства до іншого товариства була здійснена на підставі судового рішення, яке фактично не ухвалювалося та є відсутнім в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також відсутнім у відповідному суді.

При цьому підприємство «АМН ТРАНС» було позбавлено фактичного використання спірного майна в своїй господарській діяльності шляхом виставлення охорони об’єкту, передачі спірних приміщень в оренду та суборенду, недопущення осіб – працівників, керівника на територію підприємства.

Врахувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що спірне майно вибуло з власності відповідача поза його волею, а правочини та операції щодо спірного майна, які вчинялися позивачем та іншими суб’єктами господарювання мали очевидно фіктивний характер, оскільки вчинялися лише на папері, без реального їх виконання, а лише з метою штучно створити підстави для проведення реєстраційних дій щодо спірного майна та його фізичного захоплення. Таким чином відбулося неправомірне відчуження власності (будівель та споруд) ПП фірми "АМН ТРАНС" позивачу, що суперечить принципу захисту права власності.

Ознайомитись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.08.2019 у справі №921/133/19 можна за посиланням: http://reestr.court.gov.ua/Review/83928715 

Пресслужба господарського суду Тернопільської області